ВИСУВАТИ

ВИСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СУНУТИ, ну, неш, док.

1. що. Сунучи, соваючи, переміщати що-небудь наперед, на видне місце.

Панас Голуб висував на середину хати стола (В. Кучер);

// Витягати, виставляти що-небудь назовні.

Він розкидав усі речі, шпурляв чемодани, висував шухляди (Ю. Смолич);

Мати висунула з печі макітру вареників (І. Нечуй-Левицький);

// Робити рух уперед якою-небудь частиною тіла, виставляти її звідкись або з-за чогось.

Під шкурами на помості ще щось заворушилось, і звідти висунула спочатку голову, а потім вилізла дівчина (С. Скляренко);

Висунувши малинового язика, він [собака] часто дихав (А. Шиян);

// кого, що. Розміщати попереду кого-, чого-небудь або в певному місці (про військо, полк, загін і т. ін.).

Ігоревий полк висунув свої запасні частини на лівий бік (Б. Лепкий).

2. кого, перен. Пропонувати чию-небудь кандидатуру для виконання якогось завдання, на вищу посаду, важливішу роботу.

Почали висувати кандидатів у президію (А. Іщук);

– Пропоную: на голову сільради висунути Матвія (І. Микитенко);

Ляпшея висунули на посаду помічника завідуючого шахтою (О. Гуреїв).

3. що, перен. Ставити на передній план.

Боротьба йде уперта, завзята, кожен день висуває якісь нові чинники на історичну арену (М. Коцюбинський);

Формування терміносистем висуває перед лінгвістами різні проблеми (з наук. літ.);

// Пропонувати що-небудь, подавати якусь думку.

Міркування мої були досить конкретні. Я висував той варіант, доводячи нераціональність і дорожнечу цього (Іван Ле);

Найодчайдушніший проект висував наймовчазніший з них – пілот (І. Багряний).

(1) Висува́ти / ви́сунути вимо́гу – ставити перед ким-, чим-небудь певні вимоги.

Якщо раніше вимагали від артиста урочистих жестів та інтонацій, то життя висуває нові вимоги артистичності (І. Пільгук);

Кожна епоха висувала свої закони, свої вимоги й до людей, і до міст (І. Білик);

У своїх працях М. Левицький висунув вимогу дотримання фонетичної милозвучності української мови, яка досягалася чергуваннями (з наук. літ.);

(2) Висува́ти / ви́сунути ло́зунг – виступати з певним закликом.

Чи варто взагалі висувати лозунги, які неможливо реалізувати? (з публіц. літ.);

І. Ньютон та інші дослідники природи – представники емпіризму – висунули лозунг: “Фізико, бійся метафізики!” (з наук.-попул. літ.).

◇ (3) Ви́сунути ши́ю з ярма́ чийого – звільнитися з-під залежності від кого-небудь, з якоїсь неволі.

Коли Остап .. здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували [співчували] йому, але далі спочуття [співчуття] діло не йшло (М. Коцюбинський);

Ви́ткнути (ви́сунути, ви́стромити і т. ін.) / витика́ти (висо́вувати, вистро́млювати і т. ін.) но́са див. витика́ти¹.

ВИСТАВЛЯ́ТИ (забираючи звідки-небудь, ставити назовні), ВИНО́СИТИ, ВИСУВА́ТИ, ВИСО́ВУВАТИ. — Док.: ви́ставити, ви́нести, ви́сунути. А на теплого Олекси сусіда виставляє з льоху бджіл на сонце (Ю. Яновський); Часто удень.. висувала з кутка Гафійчину скриню і переглядала її убоге шуплаття (М. Коцюбинський). — Пор. 2. висува́ти.

ВИСУВА́ТИ (робити рух уперед якоюсь частиною тіла), ВИСТАВЛЯ́ТИ, ВИХИЛЯ́ТИ, ВИСТРО́МЛЮВАТИ, ВИСТРОМЛЯ́ТИ, ВИСО́ВУВАТИ рідше, ВИТИКА́ТИ рідше, ВИСОЛО́ПЛЮВАТИ, ВИВА́ЛЮВАТИ, СОЛО́ПИТИ розм. (про язик); ПЕРЕСА́ДЖУВАТИ розм. (через що-небудь). — Док.: ви́сунути, ви́ставити, ви́хилити, ви́стромити, ви́ткнути, ви́солопити, ви́валити. Недалечко від них вуж іще більше висунув голову з озеречка (М. Стельмах); — Тату! тату! — закричав Івась, висовуючи голову у кімнатні двері (Панас Мирний); Вона сиділа, виставивши манірно свої маленькі ніжки (Г. Хоткевич); Садівник.. зірвався на рівні ноги і, вихиливши голову з буди, закликав пса (І. Франко); Сидів (верхівець) на запряженій в арбу коняці, високо вистромивши коліна вгору (І. Ле); Отак розмовляючи, йдуть собі лісом, а тут із-за кущів то виткне морду лісовик із зеленою.. бородою, то вискочить вовкулака (О. Стороженко); Ще довго лікар морочив хлопця.., змушував.. заплющувати очі й висолоплювати язика (С. Добровольський); Виваливши мокрого червоного язика, подала (вівчарка) йому хліб (Григорій Тютюнник); Гарно солопив язика (тур) (П. Загребельний); Вівця пересадить голову через комишеву стінку (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. виставля́ти.

ВИСУВА́ТИ (сунучи, тягнучи, переміщати що-небудь із середини назовні), ВИСО́ВУВАТИ, ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ПРОСУВА́ТИ, ПРОСО́ВУВАТИ (сунучи, переміщати наперед). — Док.: ви́сунути, ви́тягти, ви́тягнути, просу́нути. Кладучи листи, Сергій більше ніж звичайно висунув шухляду (Г. Епік); Я висовую горщик із печі (І. Нечуй-Левицький); Тарас Григорович влаштовувався в густих кущах, витягав з-за халяви крихітну записну книжечку і писав вірші (З. Тулуб); Корчной просунув уперед центрального пішака (з газети). — Пор. 1. виставля́ти.

ВИСУВА́ТИ (пропонувати чиюсь кандидатуру для виконання певного завдання, на вищу посаду тощо), ВИСТАВЛЯ́ТИ, ВИДІЛЯ́ТИ, ПРОСО́ВУВАТИ, ПРОСУВА́ТИ. — Док.: ви́сунути, ви́ставити, ви́ділити, просу́нути. — Дядько Михей збирається висувати тебе на голову колгоспу (М. Зарудний); Я виставляю кандидатуру товариша Петра Гунді (Ю. Яновський); Депутацію виділяти, одначе, не довелось (О. Гончар).

ПРОПОНУВА́ТИ (висловлювати комусь пропозицію, побажання з наміром залучити до чогось, допомогти в чому-небудь тощо), ВИСУВА́ТИ (ВИСО́ВУВАТИ рідше) , перев. із сл. пропозицію, ПРОСИ́ТИ, ПРИСОГЛАША́ТИ заст., розм. — Док.: запропонува́ти, ви́сунути, попроси́ти, присогласи́ти. — Я пропоную, щоб ти нікуди не йшов. Ти справді маєш високу температуру (Ю. Андрухович); Мужчини зробили були спробу опиратися і висунули пропозицію просто сідати до столу, тільки зліплені будуть вареники з сиром (Ю. Смолич); Усі вже знали, що Семен просить Мотрю сидіти на віру (М. Коцюбинський); — Вони тут з машиною і будуть вас присоглашать разом їхати в Ковалівку (В. Кучер).

недок. висувати, висовувати, док. висунути

1) (витягати, переміщати) to pull out, to move out

висувати шухляду — to open a drawer

висувати язик — to put out one's tongue

2) перен. (пропонувати, подавати думку) to advance, to bring forward

висувати аргумент — to adduce an argument

висувати доказ — to adduce a proof

висувати питання — to raise a question

висувати на перший план — to put in the forefront

висувати обвинувачення (проти) — to bring an accusation, to prefer a charge (against)

висувати умови — to lay down conditions

висувати теорію — to suggest (to advance) a theory

3) (пропонувати обрати) to nominate

висувати в кандидати — to propose as a candidate, to nominate

висувати на посаду — to nominate to an office

висувати свою кандидатуру — to come forward as a candidate; to present (to offer) oneself as a candidate

висувати чиюсь кандидатуру — to nominate smb. for election, to put forward smb's candidature

висувати на більш відповідальну роботу — to promote

4) військ. to push forward (out)

【未】

1) 拉出, 抽出, 推出; 伸出

Висувати шухляду 拉出抽屉

2) 转 提出

3) 推荐; 提升, 提拔

◇ Висувати (висунути) на передній план 提到突出的地位

Висовувати(ся), видаватися, висолоплювати (язик), висолопляти, висовуватися, вистромлювати і вистромляти, виступати, витикати, вихилювати (рідко), вихиляти

[wysuwaty]

дієсл.

wysuwać

Пхаць

пхнуць

Висува́ти, -ва́ю, -ва́єш

Dra, trekke, skyve

Dra, förflytta

Drage, trække