ЛЕ́ГКО (без труднощів, ускладнень), ПРО́СТО, ВІ́ЛЬНО, ЛЕ́ГІТНО, ДЕ́ШЕВО, ГЛА́ДКО, НІПОЧО́МУ (НІПОЧІ́М) підсил., ДА́РОМ розм., ЗАДА́РМА́ розм., ЗАДА́РОМ розм., НЕДО́ВГО розм., ЗАІ́ГРАШКИ розм., ЗАВИ́ГРАШКИ розм., ГЛАДЕ́НЬКО розм., ЛА́ТВО діал., СПЛО́ХА діал.; ГОЛІРУ́Ч розм. (перев. приступати до якого-небудь діла, справи). На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко (прислів'я); Стало так просто й хороше з цією людиною (О. Донченко); Тимко.. пішов заганяти волів, що вільно бродили біля озера (Григорій Тютюнник); — Якось так тихо, так легітно (Г. Колісник); (Касьян:) Озброюйтесь, хлоп'ята, мерщій!.. (Олексій:) Не віддамо себе дешево! (М. Кропивницький); Ну, ми всі держимося того, що ураджено, ..ще й тішимося, що так гладко йде діло (І. Франко); Коваль провів їх батьківським поглядом, подумавши: "Молодість, їй все ніпочому..." (Ф. Бурлака); Ох, і сікли ж його, справді, не раз — не даром йому далося його небажання підкоритись бундючним панам! (Є. Кротевич); Вона пливла просто.. до берега. Там, на твердому ґрунті, вона.. задарма не віддала б свого життя (Ю. Смолич); У нас тепер вітри бувають дуже великі, то воно й простудитись недовго (Леся Українка); — Руки в мене ще й зовсім цупкі — з двома такими, як ти, заіграшки справився б (Є. Кротевич); Таку роботу можна було робити завиграшки (В. Козаченко); Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько (прислів'я); З милю простували рідким лісом, так що якби погоня настигла, то б латво було їх тутечки захопить (О. Стороженко); (Петро:) Ну, батька так сплоха не візьмеш, не на того наскочив! (Панас Мирний); Чом же Тодоська його качалкою не почастує? Адже така була козир-дівка, хлопці голіруч і не приступай! (Дніпрова Чайка).
ЛИШЕ́ (ЛИШ) обмежувальна частка (вказує на яку-небудь межу, обмеження в кількості, якості, мірі, дії і т. д.), ЛИШЕ́НЬ, ТІ́ЛЬКИ, ТІ́ЛЬКИ-НО, ПРО́СТО, ДОПЕ́РВА діал. "І чого б так уболівати?" — не раз запитував себе Митрофан. Адже відрізають у нього лише сім десятин. Але тепер ця земля стала йому найдорожчою і найкращою (М. Стельмах); Не пасли (Марічка і Іван) більше вкупі ягнята і стрічались лиш в свято, або в неділю (М. Коцюбинський); (Згурський:) Ми ж обстежили тільки управління і лишень два магазини, а треба було — хоч би п'ять-шість... (З. Мороз); — Пане офіцер. Їх (партизанів) там залишилось тільки двоє. Накажіть облаві не стріляти. Я їх візьму сам (Григорій Тютюнник); З отця Василя зірвало вихором його скуфійку і понесло геть униз по Дністровській долині, у хорунжого мало-мало не вирвало з рук хоругви і тільки-но держално уломило (М. Старицький); Але Бутаков не просто креслив на карті контури берега та островів, він уважно вивчав їх геологічну структуру,.. спостерігав послідовність нашарувань різних порід, рив шурфи (З. Тулуб); — Ви знаєте, пане Олесь, що моя старша сестра заручилась? Але доперва десь аж за рік має відбутися весілля (О. Кобилянська).
НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ) (найкоротшим шляхом по прямій лінії), НАПРЯМКИ́ (НАВПРЯМКИ́), ПО ПРЯМІ́Й, НАПРЯМЕ́ЦЬ (НАВПРЯМЕ́ЦЬ) розм., НАВПРЯМЦІ́ розм., НА́ВПРОСТ розм., НАВПРОШКИ́ розм., ПРЯМЦЕ́М розм., ПРАВЦЕ́М діал.; ПРЯ́МО, ПРО́СТО (нікуди не відхиляючись, не звертаючи); НАПРОЛО́М (незважаючи на перешкоди під час руху). Коровайний завернув ліворуч до вагончика і подався навпростець через зелене поле (Д. Бедзик); Часом вони сходили з шосе на вузенькі стежки і йшли навпрямки (М. Трублаїні); Фрунзе.. схилився над картою, взявся міряти. -Не вгадали. По прямій вісім верст (О. Гончар); Ні доріг, ні стежок дід ніколи не визнавав — завжди йшов напрямець (Г. Хоткевич); Хлопці йшли навпрямці, обминаючи дороги (Є. Гуцало); Простір вимагав, щоб його пересікли навпрост, бо коли звернеш убік, потрапиш у поле — тоді шукай дорогу (О. Копиленко); Вони здавна втоптали вузеньку стежечку навпрошки, через город Химченків (А. Кримський); Наступаючі шарахнули убік, а Тимко побіг прямо, стріляючи на ходу (Григорій Тютюнник); З відчаю ведмідь кидається напролом уперед, бо назад нема вороття (В. Гжицький).
НАПРО́ТИ (НАВПРО́ТИ) у знач. прийм. (з род. в. — перед ким-, чим-небудь, на протилежному боці від когось, чогось), ПРО́ТИ, НАСУ́ПРОТИ розм., ПРО́СТО розм. Я сів на бульварі напроти будинку (М. Коцюбинський); Якраз проти вікна.. Дворовий пес Бровко лежав (Л. Глібов); Хисткий човник перетинав Неву насупроти Академії (О. Ільченко); Просто нього світився номер на будинку (П. Панч).
ПРО́СТО (про поведінку, взаємини тощо — незважаючи на умовності, етикет, без церемоній), ПО-ПРО́СТОМУ, ЗА́ПРОСТО розм., ПО́ПРОСТУ розм.; ПО-ПРОСТА́ЦЬКОМУ (ПО-ПРОСТА́ЦЬКИ) розм.; ПО-ДОМА́ШНЬОМУ (як заведено вдома, між своїми); ЗАПАНІБРА́ТА розм. (як з рівним). Сім'я наша заможна була.. Але ми жили просто, в пани не пнулися (Б. Грінченко); Нема мені діла до того, як там дипломати говорять. Я візьму та й скажу по-своєму. По-простому (С. Журахович); — Молода Каралаєва сказала мені, щоб я заходив до неї запросто на чай ввечері (І. Нечуй-Левицький); Я до вас із щирим серцем, а ви до мене з хитрощами. Лучче б уже одрізати попросту, да й годі (П. Куліш); — А чого він такий обірваний? — Це ми так по-домашньому, по-селянському (Григорій Тютюнник); Він не зрадив своєї старої звички і з усіма начальниками поводився запанібрата (О. Гуреїв).
ПРО́СТО у знач. підсил. част. (уживається для підкреслення значення якого-небудь слова або всього речення), ПРЯ́МО, ПРО́СТО-ТАКИ, ПРЯ́МО-ТАКИ, СПРА́ВДІ, НАСПРА́ВДІ, ПО́ПРОСТУ розм. Він просто не знав, як розпочати з чужою жінкою розмову і без грубого натяку перевести її в бажане для нього русло (В. Габор); Постійне єднання письменника з народом прямо необхідне (М. Рильський); — Ви наговорили мені стільки незрозумілого й таємничого страхіття, що просто-таки налякали мене (Ю. Смолич); — У мене є хлібець і масло, чуєте, тітко, — прямо-таки благає дівчина (М. Стельмах); На полу спить панна Олена .. Та й справді ж бо краля була! (Г. Квітка-Основ'яненко); А люди скажуть: — Добра осінь, Оце насправді — золота! Вона ж розвісить неба просинь, До інших в гості завіта (Я. Шпорта); Я глянув на Василя — і здивувався. Я попросту не пізнав сього лагідного лиця (Г. Хоткевич).