ЗАО́ЙКАТИ

ЗАО́ЙКАТИ, аю, аєш, док. Почати ойкати. Він кілька раз перевернувся на камінній підлозі і тяжко застогнав, заойкав (Ле, Хмельницький, І, 1957, 33); Баби, звісно, заплакали, заойкали (Тулуб, Людолови, І, 1957, 78). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 235.