Значение слова "ЧВАНЬКО" найдено в 10 источниках

ЧВАНЬКО

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ЧВАНЬКО́, а́, ч., діал.

Людина, яка любить чванитися, схильна до чванства.

Хвалився Будяку, надувшись, Коров'як, Що на троянду він походить колючками; А мій Будяк Сказав чванькові так: Не колючками будь похожий, – а квітками (Л. Боровиковський);

[Кость:] Розпочинаємо виступ гуртків: танцювального, хорового та драматичного артілі “Шлях Ілліча” під керівництвом Костя Бережного! [Галина:] От чванько! (М. Зарудний).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ЧВАНЬКО́ розм. (людина, схильна до зарозумілості, чванства), ФАНАБЕ́Р розм., ПРИ́НДА розм., ПИ́НДА розм., ПИ́НДИК розм., СПЕСИ́ВЕЦЬ розм. А гірш за всіх чваньки нам допекли ті пишні (П. Гулак-Артемовський); Той красивий, як намальований, з ницою душею спесивця, цей — приязний і соромливий, з одвертим серцем дитини (С. Добровольський).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч. і ж., розм.

Людина, яка любить чванитися, схильна до чванства.

найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

Бундяк, гиндик, пиндя, хвалько, хизько, див. задавака, позер, самохвалець, хвастун, фанфарон, остентаційний

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, ч. і ж. , розм. Людина, яка любить чванитися, схильна до чванства.

найдено в "Словнику синонімів Вусика"

див. пихатий; хвалько

найдено в "Українсько-російському словнику"

(м. и ж.) разг. спесивец, спесивица; разг. задавака (м. и ж.)

найдено в "Правописному словнику Голоскевича"