РІЗНОПЛЕМІ́ННИЙ, а, е.
Який належить не до одного племені, народу.
Недалеко звідси починаються землі полігона, де живуть своїм таємничим життям ті різноплемінні хлопці-солдати, з якими Гриня Мамайчук час від часу зустрічається на полі радгоспного стадіону (О. Гончар);
// Який складається з різних племен, народів або їхніх представників.
Різноплемінна і різноязична [різномовна] велика армія [Наполеона] з перших же днів кампанії втрачала дисципліну і загрожувала обернутися на велику банду (П. Кочура);
Жваві торгові стосунки як із західноєвропейськими країнами, так і з Придніпров'ям сприяли зростанню міст з різноплемінним торговим і ремісничим населенням (з навч. літ.).
-а, -е.
Який належить не до одного племені, народу. || Який складається з різних племен, народів або їхніх представників.
див. різний
Of different races (tribes)