СЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СЯГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., чого і без дод.
1. Рухаючись, доходити, доїжджати до якого-небудь місця; добиратися кудись.
Селяни знову орали зарослі бур'янами ниви, розчищали для полів ліси й просували землеробство все далі на північ, куди не сягали татаро-монгольські загарбники (з навч. літ.);
Це вже були добре знайомі Данькові місця, в дитинстві він не раз сягав сюди на лісові свої промисли по хміль та по кислиці (О. Гончар);
Вирішено було не розсипатися, як раніше, по самарських хуторах, не зупинятися по колоніях, а пробиватися далі, в глибінь Таврії, сягнути самої Каховки (О. Гончар);
// Поширюючись, доходити до кого-, чого-небудь (про звуки, світло і т. ін.).
До неба сягають звуки чудові (М. Коцюбинський);
Хоч промені сонця ще не сягали сюди, земля помалу теплішала (В. Петльований);
Ні людський гомін, ані стукіт До мене не сягали (І. Вирган);
Червоне світло сягнуло Волги і раптом ковзнуло по холодній поверхні великої ріки (В. Собко);
Коли звечоріло зовсім, зблиснули вогнем батареї з Турецького валу, і могутні прожектори, розтинаючи простір, сягнули з-під хмар .. кудись у глибінь принишклих, переповнених військами степів (О. Гончар);
// Доходити до кого-небудь, ставати відомим, поширюватися (про славу, чутки і т. ін.).
Сказано: хороша слава сягає далеко, а погана – ще далі (Ганна Барвінок);
Далеко за межі нашої Батьківщини сягнула слава Інституту електрозварювання (з газ.);
// Діставати, доторкатися, дотягуватися до чого-небудь.
– Здоровий [дядько] – до сволока головою сягав (М. Стельмах);
Два широкі вікна виходили на Володимирську вулицю, і молоді каштани .. сягали кронами якраз до луток (Ю. Смолич);
Він встав з-за столу і простягся на лаві, сягнувши довгими ногами аж до протилежної стіни (М. Коцюбинський).
2. Доходити до якого-небудь рівня, якоїсь межі (про розмір, вагу, кількість і т. ін.).
Юзина спідничка ледве сягала коліна Дарці (Леся Українка);
Тепер вона знала, що пірамідальна тополя сягає до сорока метрів заввишки (С. Журахович);
Мороз сягав десь за тридцять і люто пощипував щоки (В. Козаченко);
Від першої напруги заскрипіли ворота споруди. Вода швидко сягнула на нуль і зростала далі (Іван Ле);
У 1900 році населення Землі становило 1 мільярд 600 мільйонів чоловік. У 1960-му чисельність людства сягнула 3-х мільярдів (з наук.-попул. літ.);
// Доходити до високого або найвищого рівня.
Далеко сягнула наука вперед, полегшила працю хлібороба, примусила землю щедріше родити (В. Минко);
– Наша техніка, культура сягнуть нечуваних висот... (Я. Качура).
3. Добиваючись, діставати, одержувати бажане, іноді й важкодоступне.
– Дивлюсь оце на вас і думаю: адже вони такі ж хлопські сини, як і я, а дивись, як високо сягнули – університет! (П. Колесник);
Ми ті, що, сягнувши вершини прогресу, – В степах засвітили вогні Дніпрогесу (С. Олійник).
4. Тягнутися, розташовуватися в якому-небудь напрямку.
Держава Александра [Македонського], яка сягала від Інду до Дунаю, була найбільшою з усіх тих, які існували до неї (з навч. літ.);
Катер ішов уздовж берега, і Зуб майже не заходив до каюти, замислено дивлячись на громаддя гір, що сягали аж до обрію (І. Багмут);
Сягає на сотні кілометрів кримський степовий пейзаж (з газ.).
5. Простягати руку (руки) за чим-небудь.
Жан .. підвівся і, не кажучи й слова, сягнув по вино, щоб налити свій келишко [келишок] до нового тосту (І. Франко);
Одіо сягнув рукою телефону. – Алло! Поліційна станція? Так, так. Мені начальника... (І. Кулик);
Пан прокурор закінчив і .. сягнув за годинником (П. Козланюк);
// Спрямовувати, опускати руку (руки) в що-небудь, щоб дістати щось.
[Річард:] Що вам, Чарлі? [Чарлі:] Я таткові давав фігурку вашу .. Так от я вам приніс її назад. (Сягає рукою до торбинки) (Леся Українка);
Він навіть за тою ж самою звичкою і керований тим же самим діловим почуттям сягнув рукою в шухляду, щоб витягти блокнот-щоденник (Григорій Тютюнник).
6. заст. Робити кроки, стрибки.
Цибатий, здоровенний, сягав [Тимофій] ногами.., як бузьок [бузько] (Г. Хоткевич);
Іван Петрович хутко сягнув по сходах і відчинив двері в апаратну залу (В. Самійленко);
* Образно. Коли блиснуло багряне полум'я, сягнув чорний стовп диму – і охнув важкий вибух (З. Тулуб).
7. заст. Бути достатнім для чого-небудь; вистачати.
Узяла карбованця грошей, – думка, бач, така, що стане й на оливу; .. й не сягнуло (Сл. Б. Грінченка).
8. тільки док. Сильно вдарити.
Він прискочив хижим бісом І сягнув довжезним списом, Аби лівий бік [князю] пробить (І. Франко).
[До] сво́лока сяга́є; Під сво́лок див. сво́лок.
◇ (1) Куди́ о́ко не сягне́ (д) див. о́ко¹; Куди́ (рідше де) о́ко (зір) сяга́є (дістає́, сягне́ і т. ін.) див. о́ко¹;
Па́м'ять сяга́є (сяга́ла) див. па́м'ять;
(2) Скі́льки зір сягне́ (д) див. о́ко¹;
(3) Скі́льки о́ко моє́ сяга́ло (д) див. о́ко¹; Скі́льки сяга́в / сягне́ зір (по́гляд, о́ко) див. зір;
Скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює і т. ін.) / сягне́ (осягне́, захо́пить і т. ін.) о́ко див. о́ко¹;
Сяга́є (сяга́в і т. ін.) ро́зум (ро́зумом) див. ро́зум;
(4) Сяга́ти / сягну́ти ду́мкою (думка́ми, ду́мами) куди – замислюватися, задумуватися над чим-небудь, багато думати про щось.
[Лукерія Степановна:] Де ж це Олеся? Не любить вона нашої розмови, все кудись далеко думками сяга (М. Кропивницький);
Третій [поет] думами сягає аж за море (П. Куліш);
Він іде і згадує читане, і не знати, як далеко сягають зараз його думки (С. Журахович);
Так повелося: напередодні новорічного свята люди підсумовують зроблене і водночас сягають думками в майбутнє, вірячи, що воно принесе нові радощі, нові перемоги (з газ.);
– Я не спав цієї ночі, а поговорив з тобою, мій маленький сину, уявивши тебе дорослим, сягнувши думкою вперед на 15 –20 літ (І. Цюпа);
(5) Сяга́ти [свої́м корі́нням] в давнину́ (в мину́ле, в глибину́ вікі́в) – вести свій початок з дуже давніх часів; бути започаткованим.
В глибину віків сягає історія застосування людиною рослин для боротьби з хворобами (з наук. літ.);
Історія східних слов'ян своїм корінням сягає в глибоку давнину (з навч. літ.);
Вірмено-українські літературні, музичні, театральні зв'язки своїм корінням сягають у минуле (з газ.);
(6) Сяга́ти че́рез кра́й – виявлятися понад міру.
Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (з газ.);
(7) Як дале́ко о́ко сяга́є (д) див. о́ко¹.