СТО́ВПЧИК, а, ч.
1. Зменш.-пестл. до стовп 1, 2.
На довгих шнурах, причеплених до стовпчиків, теліпаються колоритні спідниці, .. жупани, піджаки, чемерки, козачини (І. Нечуй-Левицький);
Обіпершись на різьблений стовпчик ґанку, стояв Кутень (М. Зарудний);
Вітер шугнув убік, зігнав з дороги стовпчик пилюки (С. Журахович);
В смужку нещільно причинених дверей, пробивався стовпчик зеленого світла (І. Микитенко);
* Образно. – Куди б людину не закинула доля, вона всюди натрапить на свій стовпчик, за який зачепиться (Ю. Мокрієв).
2. Купа складених один на одний предметів.
На столі перед економом лежить стосик паперів, пачка і стовпчики грошей (М. Стельмах);
Складала [Литвиниха] стовпчиками срібляники й мідяки (С. Добровольський).
3. Маса речовини, яка вміщена в довгу вузьку посудину і набула її форми.
Висота стовпчика ртуті [в барометрі] показує величину атмосферного тиску (з навч. літ.);
Ртутний стовпчик вище нуля завдає чимало клопоту любителям лижні (з газ.).
4. Те саме, що стовпе́ць 2.
Написав [журналіст] одним духом замітку на цілі два газетні стовпчики (В. Самійленко);
На аркуші з школярського зошита .. стояли стовпчики арифметичних прикладів (Ю. Збанацький).
5. Частина маточки між приймочкою і зав'яззю в квітці.
Маточка [квітки льону-довгунця] складається з п'ятигніздої зав'язі і п'ятьох стовпчиків з приймочками (з наук. літ.).
6. Вузька нитяна смужка, що утворюється під час в'язання, вишивання і розділяє дірочки.
Від .. неточних рухів кисті руки і крючка петлі і стовпчики виходять різної величини (з навч. літ.).
КОЛО́НКА (ряд цифр, слів, рядків тексту тощо, розташованих по вертикалі), КОЛО́НА розм., СТОВПЕ́ЦЬ, СТО́ВПЧИК, СТОВП розм.; ШПА́ЛЬТА (ряд коротких рядків у газеті, журналі і т. ін., розташованих один під одним). Листи матеріалів, Колонки цифр холодні, Але який всетворчий Огонь їх осявав! (М. Бажан); Почувалося, що план для Сафарова — це не сухі колони цифр, не розпухла папка з паперами (О. Донченко); Виносить (Мартіан) .. календар — мармуровий кубик з написаним на ньому календарним текстом у три стовпці на кожному боці (Леся Українка); На аркуші з школярського зошита.. стояли стовпчики арифметичних прикладів (Ю. Збанацький); Герман зупинився по хвилі, поглядаючи на великі стовпи цифер (І. Франко); Тепер він перебігав їх (газети) стоячи, мотаючи головою по шпальтах вгору і вниз (Ю. Смолич).
-а, ч.
1) Зменш.-пестл. до стовп 1), 2).
••
Кілометровий стовпчик — стовпчик з табличкою, на якій вказано відстань у кілометрах від початку шляху.
2) Купа складених один на одного предметів.
3) Маса речовини, яка вміщена в довгу вузьку посудину і набула її форми.
4) Те саме, що стовпець 2).
5) бот. Частина маточки між приймочкою і зав'яззю в квітці.
6) Вузька нитяна смужка, що утворюється під час в'язання, вишивання і розділяє дірочки.
1) (little) column, pier, pillar, pole, post, pylon
2) гірн. (при бурінні) core
Сто́впчик, -ка, на -ку; -чики, -ків