КОНСТРУКТИ́ВНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. конструкти́вний 1, 3.
В епоху бароко архітектурний ордер утрачає конструктивність: його трактування підкреслено декоративне та пластичне (з наук.-попул. літ.);
Засадничий показник конструктивності опозиції – наявність соціальної бази, опертя в масах, потенційно здатних підтримати опозиційність панівному режимові (з публіц. літ.).
[konstruktywnist']
ж.
konstruktywność
-ності, ж.
Абстр. ім. до конструктивний 2).