ПРИСВОЇТИ, ВОЮ, ЇШ,
Присвоїти, вою, їш, гл.
1) Присвоить. ЕЗ. V. 61. Присвоїв мою сокиру. Черк. у.
2) Принять въ свое общество, признать своимъ. Ото ви присвоїли собі цигана, а він у вашому селі і краде коні. Волч. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 436.