ЛИНО́К

ЛИНО́К, нка́, ч. Зменш, до лин. — Насипали ми височенну греблю, збудували млин. А в став напустили різної риби: і коропів, і лящів, і линків (Тулуб, Людолови, І, 1957, 74). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 486.