ШУГА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. шуга́ти.
Ще здалеку побачила [Надія] на фоні синьої хмари шугання гострокрилих ластівок і посміхнулась (Яків Баш);
До них невблаганно наближається поскрипування вітряків і шугання розгойданих крил (М. Стельмах);
Битва – так битва. Вітрів іржання, Назустріч шугання роздертих знамен... (П. Дорошко);
Він чує невгавне шуршання дороги, Шалене шугання ракет з далини (М. Бажан);
Голубий імлистий туман стояв над цехами, туман, прорізуваний гострими свічками домен, шуганням полум'я з мартенів (П. Загребельний);
* У порівн. Наша казка хутко лине, мов шугання соколине (Л. Первомайський).
ПОЛІ́Т (рух, переміщення когось, чогось у повітрі), ПЛА́ВАННЯ, ШУГА́ННЯ, ПО́ШУГ поет. (стрімкий). Видно сокола по польоту, а сову по погляду (прислів'я); Тривала програма польоту дала змогу космонавтам залишати крісло і здійснювати вільне плавання в кабіні, під час якого вони виконували різні робочі операції (з журналу); Ще здалеку побачила (Надія) на фоні синьої хмари шугання гострокрилих ластівок (Я. Баш); Я пам'ятаю в шумі нив Весняне небо після злив І, наче пошуги жар-птиць, Останній спалах блискавиць (А. Малишко). — Пор. літання.
-я, с.
Дія за знач. шугати.