ОТВИРАТИ

Отвира́ти. Те саме, що отворяти. Тяжко прийшло товтрянам отвирати свою читальню (Б., 1895, 5, 1); Позволили почтовим урядникам отвирати навіть приватні листи, щоби тілько напасти на сьлід якої беззаконности (Б., 1895, 16, 1); Двірник, а в разі перешкоди єго заступник, веде провід на раді - без двірника або єго заступника не може відбути ся рада. Він отвирає і кінчить засіданє, уважає на порядок, оголошує ухвали Ради (См.-Стоцький, Громада, 29); Предсідатель збору Іван Павлюк отвирає збір і назначує п. учителя H. H. писарем (См.-Стоцький, Порадник, 21); Отсим подаю до відома Вп. П. Т. Публиці, що кухню вреставрациї приул. (Rotkirchgasse ч. 10) напротив міского театру, яку я свого часу замкнув, отвираю наново і ведене тої поручив я пані Елеонорі Грабчук (Б., 1909, рекл.);● Отвирати очи - показувати, відкривати справжню суть речей. Ось він [Григорій Сковорода], набравшись розуму-науки, став отвирати темному народови очи, став добувати йому кращої долі (Кміц., 1908, 59) // пол. otworzyć, otwierać - відкрити, відчинити, відімкнути, otwierać (komuś) oczy (na coś) - відкривати (розкривати) очі (на щось).

отвира́ти 1. відчиняти (ст): Отвори, дитинко, двері: там хтось дзвонив, певно, цьоця Зоня, ще звечора зголосилася (Авторка)||втворяти2. відкривати (ст): Видно, не було кому покерувати вродженою пристрастю хлопця, що сам собі отвирав широкі та невідомі обрії (Гординський); Містоголова “Боєвої управи” п. Володимир Темницький отвирав стрілецьку виставу промовою (Боберський)||втворяти ◊ \ консе́рву отвори́ти → "конзерва" ◊ не смій рота отвори́ти → "рот" ◊ нема́ до кого пи́сок отвори́ти → "писок" 3. розплющити (очі)(ст)