СУРМА

СУРМА́, и́, ж.

1. Хімічний елемент – сріблясто-білий крихкий метал, який застосовують у металургійній, гумовій, фармацевтичній промисловості, піротехніці і т. ін.

Сурма зустрічається в природі звичайно у сполуці з сіркою – у вигляді сурм'яного блиску (з навч. літ.);

Бабіти являють собою сплави олова, свинцю, міді, сурми, нікелю і інших металів (з навч. літ.).

2. Чорна фарба для брів, вусів і т. ін.

Індіанки підводили очі чорною сурмою, наносили лаком чи фарбою на лоб мушку(“тілаку”) різного розміру й нерідко чудернацької форми (з навч. літ.).

СУ́РМА́, су́рми́, ж.

1. Старовинний духовий музичний інструмент прямої видовженої форми, який використовували перев. як сигнальний.

Сурма – один із видів козацької дерев'яної труби (з наук.-попул. літ.);

Козацькі сурми грали до бою (Я. Качура);

Народний митець .. застосував у своєму оркестрі [українських народних інструментів] скрипку, басолю, великий барабан.., а згодом своєрідно реставрував і ввів до нього старовинні народні інструменти – ліру, сурму, кобзу (з наук. літ.);

* У порівн. Сліпили очі мідні коновки, довгі, як сурми (М. Коцюбинський).

2. Сучасний духовий сигнальний інструмент у вигляді мідної трубки, зігнутої в кільце, з розтрубом на кінці; горн.

Може, оті сурмачі з сурмами, що поблискують їм у руках, тільки й ждуть, щоб обернутись і сповістити кожен своєму війську радісну вість? (О. Гончар);

Дзвеніло дитинство його в таборах Під клич піонерської сурми (І. Нехода);

* Образно. Уже не чути сурем журавлиних, Уже й самих не видно журавлів (М. Рильський);

* У порівн. – Робітники, селяни, всі працюючі міст і сіл! – бойовими сурмами закликав цей “метелик”. – Прокидайтеся, піднімайтеся! (П. Козланюк).

3. Духовий мідний музичний інструмент високого регістру з зігнутим у кільце циліндричним корпусом, який закінчується розтрубом, і пристроєм для зміни висоти звуку; труба.

Голосно покотилися тонкі та різучі [різкі] вигуки флейт та кларнетів; протяжно загули сурми та фаготи (Панас Мирний);

Сопілки й сурми грають, І скрипочка заводить; Ох, то ж моя кохана Танок весільний водить! (Леся Українка);

// Взагалі духовий мідний музичний інструмент.

Гриміла музика. Срібні й мідні голоси сурем лунали під склепінням .. їдальні (З. Тулуб);

Вже аж на світанні в саду одквітнуть лампіони, охрипнуть сурми на гулянні (М. Рудь);

* Образно. Гудуть сурми вітру над поїздами (А. Малишко);

* У порівн. Оновлення вславляю труд Ліричним віршем, як сурмою! (Л. Дмитерко).

СУРМА

— местное название ветра на о. Байкал, сходного по характеру с борой.

Самойлов К. И.Морской словарь. - М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР,1941

СУРМА́ (сигнальний духовий музичний інструмент), ТРУБА́, ГОРН, РІЖО́К (різновиди сурми). Козацькі сурми грали до бою (Я. Качура); Рано військо знялось, .. Жде хоробро, от-от загукає труба, — Не на жарт закипить навкруги боротьба (П. Грабовський); Рівно в шість годин двадцять хвилин звук горна прорізає тишу (І. Багмут); З глибоких долин чути звук пастушого ріжка (І. Нечуй-Левицький).

Sb, хіміч. елемент з атомним числом 51; напівметал; найстійкішою алотропною формою є с. металічна — сріблясто-білий крихкий метал з густиною 6,69 г/cм³; сполуки сурми з металами, антимоніди, застосовуються в мікроелектроніці; найбагатшою на с. рудою є антимоніт; с. використовується головним чином як складова частина сплавів; деякі сполуки сурми були відомі ще в стародавні часи.

I муз.

trumpet, horn (ріжок; валторна, див. ще труба)

II хім.

antimony, stibium; surma

【阴】 乐 小号; 喇叭; 军号

Сурма́, -рми́; су́рми, су́рем