АНОСКОПІ́Я, ї, ж., мед.
Метод інструментального дослідження прямої кишки за допомогою аноскопа.
Аноскопія відіграє важливу роль у виявленні кровоточивих внутрішніх гемороїдальних вузлів (з наук. літ.);
Іноді тріщини прямої кишки виникають у результаті грубих маніпуляцій при проведенні аноскопії (з наук.-попул. літ.).
-ї, ж.
Метод дослідження заднього проходу шляхом безпосереднього огляду або огляду за допомогою ректального дзеркала.