КРОСБРИ́ДИНГ, у, ч.
1. вет. Система розведення тварин, за якої застосовують міжпородне схрещування.
Кросбридинг дозволяє отримати бажані генотипи овець з високими м'ясо-вовняними показниками (з наук. літ.);
Породи тварин, виведені за допомогою кросбридингу, для подальшого розведення не використовуються (з навч. літ.).
2. бот. Система розведення рослин, за якої застосовують міжсортове схрещування.
Деякі фертильні лінії кормових буряків зберігають задовільну здатність до кросбридингу, що дозволяє використовувати їх у подальшій гетерозисній селекції (з наук. літ.);
Для отримання гібридного насіння кукурудзи, озимої та ярової пшениці, зернобобових та інших культур може використовуватися кросбридинг (з наук.-попул. літ.).
-а, ч.
Міжпородне схрещування; метод розведення худоби.
Crossbreeding