ВІДМЕ́РЛИЙ (про рослини, частини живого організму — який загинув), МЕ́РТВИЙ, ВІДЖИ́ЛИЙ, ЗМЕРТВІ́ЛИЙ, АТРОФО́ВАНИЙ, СУХИ́Й, ЗАСО́ХЛИЙ, ЗСО́ХЛИЙ (ЗІСО́ХЛИЙ) (про рослини). Перед.. обприскуванням обов'язково треба обчистити й спалити відмерлу кору (з журналу); Мертві тканини; Там (у розарії) порався садівник, вирізуючи сухі, віджилі гілки (П. Автомонов); Косатки часто труться одна об одну, здираючи змертвілу шкіру (з журналу); І другу я березу тут побачив, що серед моря зелені нової.. Стояла, опустивши довгі віти — Засохлі, почорнілі, занімілі (М. Рильський); Зісохлі гілки дерева.
АТРОФО́ВАНИЙ, а, е.
Який атрофувався.
Після 60-річного віку кількість атрофованих нервових волокон збільшується (з наук.-попул. літ.).
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до атрофуватися. || у знач. прикм.
[atrofowanyj]
прикм.
atrofowany
Атрофо́ваний, -на, -не
Atrophied