ОЖЕНІ́ННЯ, я, с., рідко.
Дія за знач. ожени́ти і ожени́тися.
Всі поздоровляли Радюка з оженінням, бажали йому щастя-долі в новому житті (І. Нечуй-Левицький);
Коли оповів Дмитро Катерині свою бесіду з дєдем [татом] про оженіння, попала дівчина в задуму (Г. Хоткевич).
-я, с.
Дія за знач. оженити і оженитися.
Ожені́ння, -ння, -нню, -нням