БЕЗБАР'Є́РНИЙ, а, е.
1. Який не має бар'єра; нічим не обмежений.
Безбар'єрний розпад хімічних частинок.
2. Орієнтований на людей з обмеженими фізичними можливостями.
Аби полегшити доступ інвалідам до соціальної інфраструктури, міська рада затвердила програму з проблем безбар'єрного середовища. До її розробки залучалися також представники громадських організацій (з газ.);
Безбар'єрний автобус;
Безбар'єрний театр;
Безбар'єрний форум.