ПРИХИЛЯ́ТИ (схиляючи, наближати що-небудь до когось, чогось), ПРИКЛОНЯ́ТИ розм., ПРИСЛОНЯ́ТИ розм. рідше. — Док.: прихили́ти, приклони́ти, прислони́ти. Андрій ще ближче прихилив лице до шибки (Д. Бедзик); Заколихався світ місячний.. Івась устав, лапнув його ручкою — рука осіяла, він приклонив голову до того місця (Панас Мирний); Прислоняє (Готліб) сокиру до печі (переклад Лесі Українки).
ПРИСЛОНИ́ТИ¹ див. присло́нювати.
ПРИСЛОНИ́ТИ² див. прислоня́ти².
див. прислонятися.