ПОВСЯКДЕ́ННО

ПОВСЯКДЕ́ННО. Присл. до повсякде́нний. Він прояснів, випростався в сідлі і знову став дивно схожий на того міцного, зібраного Воронцова, якого Хома звик повсякденно бачити в полку (Гончар, III, 1959, 428); Шкода людей, що самі собі ставлять межі повсякденно і повсякчасно (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 341). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 695.