ПОНАМІ́ТАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до понаміта́ти;
// понамі́тано, безос. пред.
Рогіз сухий стирчить із льоду, а біля нього – понамітано білі шапки (Є. Гуцало).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до понамітати. || понамітано, безос. присудк. сл.