КАМ'ЯНИ́СТИЙ (на якому або в якому багато каміння), КАМЕНИ́СТИЙ (КАМЕНЯ́СТИЙ), КАМ'ЯНИ́Й, КАМІ́ННИЙ, КРЕМЕНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́Й, КРЕМІ́ННИЙ, СКЕ́ЛЬНИЙ, СКЕЛЬОВИ́Й (який складається з твердих гірських порід). Земля була мерзла, кам'яниста (З. Тулуб); В каменистому ґрунті вибивали яму завбільшки з ванну (І. Багмут); Утік із міста я, нагий, Жалоби попелом укритий, І от в пустелі кам'яній Живу, Господнім даром ситий (М. Зеров); Яблунька не цвіла, а сохла на бідному камінному ґрунті (С. Чорнобривець); Він направився в гущавину і довгий час дерся ярами, зворами та кременистими лісовими обривами (І. Франко); Крем'яниста земля роздроблювалася під їх ногами (О. Кобилянська); Один з них не дожив до сонця й дня нового, Упав, зневажений, на крем'яну дорогу (М. Рильський); Шлях кремінний сріблом криє мла (М. Старицький); Мис несподівано вертикально обривається в море. Скельні стіни всі в зарубинах, порізані шпаринами (з газети); Перекинувши через невеликий скельовий виступ капронового мотуза, підстраховуючи одне одного, ми рухались вперед (з журналу).
КРЕМ'ЯНИ́СТИЙ, а, е.
1. Те саме, що кремени́стий 1.
Крем'яниста земля роздроблювалась під їх ногами (О. Кобилянська);
Перед ним круто спадав до міста крем'янистий шлях, яким триста років тому підіймався до замка його прапрадід (С. Скляренко);
Звенигора прослідкував за своїм загоном – він піднявся на протилежний крем'янистий кряж і вже поволі ховався за обрієм (В. Малик).
2. перен. Важкий, з численними перешкодами (про життєвий шлях).
Легеньких шляхів не шукав [син], А завше ішов крем'янистим, За волю боротися звав (Я. Шпорта).
-а, -е.
1) Те саме, що кременистий 1).
2) перен. Тяжкий, з численними перешкодами (про життєвий шлях).
див. твердий