САМОПЕ́ВНИЙ

САМОПЕ́ВНИЙ, а, е. Те саме, що самовпе́внений. Як бачиш, досить самопевний я І вірю, що сумуєш ти за мною… (Рильський, II, 1960, 282). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 42.