ПРОКРИВА́ТИ

ПРОКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех., рідко. Відкривати частково, трохи, не до кінця. Прокриваю обережно вікно, виглядаю на вулицю (Збан., Єдина, 1959, 31). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 208.