БОГЕ́МЦІ, ів, мн. (одн. боге́мець, мця, ч.; боге́мка, и, ж.), заст.
1. Те саме, що че́хи.
Адам Бременський .. писав: “.. Коли залічити до слов'ян нічим не відмітних від них ні по зовнішності, ні по мові богемців і розташованих по той бік Одеру полян, то їхня земля вдесятеро буде більша за нашу Саксонію...” (П. Загребельний).
2. Мешканці Чехії (колишньої Богемії).
У 1618 богемці повстали проти Фердинанда Габсбурга, який незабаром став німецьким імператором (з наук.-попул. літ.).