Значение слова "ЗАКЛЮЧАТИ" найдено в 3 источниках

ЗАКЛЮЧАТИ

найдено в "Українській літературній мові на Буковині"
Заключи́ти, заключа́ти.1. Зробити висновки. Реформа дотепер не наступила і о скілько можна заключати з опінії, мабуть, зовсім не наступить (Б., 1895, 20, 1). 2. Завершити, закінчити, підсумувати. По вичерпаню дневного порядку загальних зборів, які тревали від 3. до 7. пополудни, о. предсідатель заключив наради широкою промовою для участників, дякуючи їм за труд і підносячи многолітство монархови (Звідомл., 1914, 12). 3. Укласти (угоду тощо). Ухвалено підписати (заключити) дотичний договір, позаяк дирекция дібр рел[іґійного] фонду бажаня стоваришеня взгляднила (Канюк, 1906, 23) // порівн. рос. заключить - 1) зробити висновки, 2) завершити, закінчити виступ, промову, роботу зворів тощо, 3) укласти (угоду); пол. wywnioskować - зробити висновки, zamknąć - завершити, закінчити роботу зборів тощо, zawrzeć - укласти (угоду).
найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

(людину) ув'язнювати, ув'язнити, поув'язнювати, замикати, замкнути, позамикати, (справу) закінчувати, закінчити, позакінчувати, див. вершити, (угоду) згоджувати, згодитися, погоджуватися, погодитися, складати, скласти, укладати, укласти, (мову) висновувати, висновити, (у дужки) ставити, поставити, (у собі) містити, мати


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: заключаючи

заключать

Деепричастная форма: заключая



T: 30