ПОНА́ДЛИВИЙ

ПОНА́ДЛИВИЙ, а, е, розм. Те саме, що прива́бливий. Балакали ми, балакали, і чим більше товкли про той Борислав, тим він нам кращим, понадливішим здавався (Фр., III, 1950, 18). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 144.