ПЕРЕПРО́ШЕННЯ, я, с.
Дія за знач. перепроси́ти¹ і перепроси́тися¹.
До мене з перепрошенням кинулась пані Стадницька, та й господар, зібгавши гонор, поліз із пробаченням, запевняючи, що нема чого гніватися (М. Стельмах);
Їли тут і запивали без зайвих слів, без перепрошень, – просто, як це буває вдома, в родині (С. Скляренко).
(1) За перепро́шенням, рідко – перепрошую, прошу пробачення.
– Люди живуть ще й гірше нас.., їсти-пити є що і в чім сходити – якого ж їй ще, за перепрошенням, дідька треба? (Г. Хоткевич).
ВИ́БАЧЕННЯ (прохання вибачити), ПРОБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕПРО́ШЕННЯ, ПЕРЕПРО́СИНИ розм., ПЕРЕПРО́С заст. — Зараз же хай вона почує твоє вибачення (Ю. Яновський); Особа кинула край стола портфель.., приглядалася до зали, заразом кидаючи до президії чемні слова пробачення за спізнення (О. Досвітній); Він підійшов до крайнього столика й.. промовив перепрошення (Ю. Смолич); Я, гарячіший до сварки,.. звичайно перший був і до перепросин (І. Франко); — Нептун з Еолом з перепросу Дали такого перечосу, Що й досі зашпори щемлять (І. Котляревський).
-я, с.
Дія за знач. перепросити I і перепроситися I.
Перепро́шення, -ння; -шення, -шень
Apology, pardon, excuse