СКРИВАТИСЯ

СКРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СКРИ́ТИСЯ, скри́юся, скри́єшся, док., розм.

1. Перебувати в якому-небудь потайному місці, знаходити собі таємний притулок, ховаючись від кого-, чого-небудь, уникаючи зустрічі з кимсь.

Максим Онищук побачив від своєї хати пана та зараз забіг за вугол, аби скритися (В. Стефаник);

Здається, що дівчина, чуючи його [слово “горбата”], кожний раз немов хотіла скритися від немилосердних людських поглядів (Леся Українка);

Чи в черниченьки Мені скритися, Чи до річеньки Йти втопитися? (Микола Чернявський);

Коли за густими ялинами скрилися від людських очей, Франка вибігла наперед, ногами толочила траву (С. Чорнобривець);

* Образно. – Замість валити панський гнів і царський, Ти скрився в поетичні закамарки! (І. Франко).

2. Таємно піти, втекти звідки-небудь, ховаючись від кого-небудь, рятуючись від чогось і т. ін.

Ой чи бач, ляше, як пан Хмельницький На Жовтім Піску підбився? Од нас, козаки, од нас, юнаки, Ні один ляшок не скрився! (з думи);

Ввесь караван О півнях із двора пустився, Від всякого дозору скрився, – Його ховав густий туман (М. Макаровський);

// Відходити звідки-небудь непомітно, таємно.

Набрав собі [дід] борошна, буряків, капусти, картоплі й скрився з села на всю зиму (Панас Мирний).

3. Переміщаючись, віддаляючись, ставати невидимим, непомітним, зникати з поля зору.

Беруть [черниці] гуменю під руки і ведуть до хвіртки, куди і скриваються всі (Панас Мирний);

В раннім тумані козаченько скрився (Л. Боровиковський);

[Кассандра:] Он тії два [воїни] .. [Поліксена:] Нічого, місяць скрився за хмару, і Долон припав додолу. Вони не бачать (Леся Українка);

Світла зірка та й за гору скрилась (В. Самійленко).

4. перев. недок. Не говорити, не розповідати комусь про що-небудь, приховувати щось.

Я б і досі мовчала про свій стан здоров'я, .. хоч, певне, се було б гірше, бо по щирості жити легше, ніж скриваючись (Леся Українка).