ЛІДІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. ліді́єць, і́йця, ч.; ліді́йка, и, ж.).
Населення стародавньої держави Лідії.
[Андромаха:] Хвала Богам! Пішли таки лідійці! Пішли на бій (Леся Українка);
– Ми, лідійці, віримо в силу добрих і лихих богів, але віримо й у людську силу (І. Білик);
– Хазяїне, ця людина говорить, що він лідієць, що їхнє судно розбило море, а він один уцілів, вчепившись за дошку, – сказав старший наглядач (В. Чемерис).
-ів, мн. (одн. лідієць, -ійця, ч.; лідійка, -и, ж.).
Населення стародавньої держави Лідії.