ПРОВОНЯ́ТИСЯ

ПРОВОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., розм. Насититися, наповнитися неприємним запахом; стати смердючим. Приїжджає було й щоліта додому Оленка. Сумне тільки життя їй було дома. Їство: борщ, хоч видивись, картопелька, цибуля, часник, що аж хата провонялася тим (Тесл., З книги життя, 1949, 105). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 144.