ЗАПНУТИСЯ

ЗАТНУ́ТИСЯ (говорячи, зупинитися, обірвати свою мову), ЗАТЯ́ТИСЯ, ЗАПНУ́ТИСЯ, ЗАП'ЯСТИ́СЯ, ЗАЇКНУ́ТИСЯ, СПІТКНУ́ТИСЯ, СПОТИКНУ́ТИСЯ розм., ЗАПИ́КАТИСЯ розм.; ПЕРЕХОПИ́ТИСЯ, ПЕРЕПНУ́ТИСЯ, ОСІКТИ́СЯ (перев. раптово й надовго). — Недок.: затина́тися, запина́тися, спотика́тися, запи́куватися, перехо́плюватися, перепина́тися, осіка́тися. Ловив (Т. Шевченко) кожен звук, кожне слово, яке швидко й майже не затинаючись перекладав йому Жайсак (З. Тулуб); Тут Маруся, хоч і запинаючись, а розказала йому усе (Г. Квітка-Основ'яненко); Дівчина, навіть не заїкнувшись, точно назвала по латині діагноз ушкодження (В. Кучер); Непосидячий Конецпольський.. і їв швидко, і пив ніби нахильці, і говорив, то запикувавсь, ніби нитки рвав (І. Нечуй-Левицький); Стара Чайчиха словами мішається і зупиняється, і перехоплюється (Марко Вовчок); Хотів (Франко) ще щось прокричати, але осікся, затих, глянувши на Турчиновича (П. Колесник). — Пор. 1. замовка́ти.

див. запинатися I, II