СІ

1) волокно; луб, волоски; быдмӧг сі — ткань растения;вуж сіяс — корневые волоски;гӧн сі — шерстинка, пушинка;дзор сі сора юрси — волосы с седыми волосками;кудель сі — волокно кудели;петшӧр сіяс — волоски крапивы;шабді сі — льняное волокно;яй сіяс — мышечные ткани;сі сяма номыръяс — нитевидные черви;сіа (прил.) быдмӧгъяс — лубяные, волокнистые растения;кыз сіа вурун — шерсть с толстыми волокнами;сітӧм (прил.) вурун — тонкое руно 2) см. си во 2 знач.3) бот. усики; оз залӧн сіяс — усики земляники 4) прожилка; кварцын зарни сіяс — прожилки золота в кварце 5) былинка (о сене); травинка; сараяс туруныс сі абу — в сарае сена ни былинки (нет);йи пырыс тыдалӧ быд изтор, быд турун сі — сквозь лёд видны каждый камешек, каждая травинка◊ Бӧръя сіыс ори миян костын — оборвалась последняя ниточка между нами

рос. си універсальна мова програмування високого рівня, що має велику мобільність. Її часто називають "мовою системного програмування", оскільки нею зручно записувати системні програми для міні-, мікро- ЕОМ усіх класів. Можливості мови Сі дозволяють повністю відмовитись від мови Асемблера при розробці програм. Розроблена Д. Рітчі у 1972 р.

система одиниць вимірювання, що містить сім основних і дві додаткові одиниці, а також похідні та кратні від них; прийнята Генеральною конференцією з мір і ваги у 1960, в Україні запроваджена з 1963; див. «одиниця вимірювання».

мова програмування високого рівня, розроблена на поч. 70-х; зараз набула особливого поширення (переважно нові версії, напр., С++) для створення програм більшості комп'ютерних систем.

невідм. 1》 с. , муз. Одна із складових назв звуків, а також нота, що позначає цей звук.
2》 ч. , спец. Мова програмування традиційного типу.

сі; с. (лат.) сьомий ступінь основного музичного звукоряду.

(лат. si) сьомий ступінь основного музичного звукоряду.

(si) - одна з складових назв звуків, те ж, що H або h.

сі іменник середнього роду нота

нескл. сущ.; с.; муз. си