750-1258, династія 37 араб. халіфів, яка правила після повалення династії Омейядів; їхня мусульманська держава простяглася від Туркестану до Іспанії, столицею до 762 був Дамаск, згодом Баґдад (тому період правління А. і їхню державу називають Баґдадським халіфатом); розквіт халіфату за Гаруна ар-Рашида і Ель-Мамуна; з X ст. поступовий розпад держави А., халіфи були тільки релігійними лідерами мусульман, фактичну владу здійснювали везири (міністри); халіфат А. перестав існувати після здобуття Баґдаду армією монгольського полководця Хулаґу.