ОПА́ЛЬНИЙ, а, е.
Який зазнав опали.
Прибуття Пушкіна на Україну року 1820 на службу при генералі Інзові було, по суті, приїздом опального поета на місце заслання (М. Рильський);
Вона [співачка] вважалася опальною героїнею, яку тепер нова влада не хоче визнавати (М. Ю. Тарновський).
[opal'nyj]
прикм.
opałowy
-а, -е, заст.
Який зазнав опали.