ПОНАДКРА́ЮВАНИЙ

ПОНАДКРА́ЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понадкра́ювати. Дивно мені, що і скриня замкнена була, а полотно понадкраюване (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 144.