ПРИСКАКУВАТИ

ПРИСКА́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРИСКАКА́ТИ, ачу́, а́чеш, док.

Скачучи, наближатися, прибувати куди-небудь, до когось, чогось.

Ялівець Лідор шмигнув з гривастим молодиком у хатину .. За хвилину до них в хатину прискакала, вистукуючи милицею по підлозі, дружина Лідора (І. Цюпа);

Баба-Хуга прискакала. Заревіла, Засвистіла, Лісовичку снігом вкрила (В. Іванович);

// перев. док. Під'їхати, прибути конем, кіньми.

Аж ось верхи прискакав Семен з лісу. Він як зліз з коня, як став, мовчазний.., так і захолов (М. Коцюбинський);

Коли Йосип Максимович прискакав верхи у Заячий вибалок, там уже було кілька десятків хлопців і дівчаток (О. Донченко).

ПРИСКА́КУВАТИ², ую, уєш, недок., ПРИСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док.

1. Стрибком або кількома стрибками наближатися до кого-, чого-небудь.

Я ходила в город годувати кроликів .. Мене знають добре. Дрібні, малесенькі, прискакують безшелесно до мене, утирають свої мохнаті борідки об мої руки (О. Кобилянська);

Сам [крамар] то збоку, то ззаду, то спереду, то прискакує, то одскакує (І. Нечуй-Левицький);

// розм. Супроводжувати яку-небудь дію стрибками; пританцьовувати.

Явдоха, виходячи з хати, стала весільної співати, та ще й прискакує (Г. Квітка-Основ'яненко).

2. тільки док., розм. Швидко підбігти кудись, до кого-, чого-небудь.

Дивний чоловік прискочив до хлопчини і взяв його на руки... (І. Франко);

Директор і не глянув на нього, тільки щось писав. Нараз підняв голову, зірвався, прискочив до Миколи, вхопив його за плечі і потермосив із цілої сили (О. Маковей);

// Раптово, несподівано з'явитися де-небудь; наскочити.

Хто йде, – горох скубне: гребець скубне у жменю .. Прискочить дітвора, – і в пелену смикне... (П. Гулак-Артемовський);

Поки свисток просвистів на шабаш, сім холодних потів з мене збігло, усе чекав, що жандарми прискочать (І. Муратов);

// Швидко прибути, приїхати (про поїзд, екіпаж і т. ін.).

До перону прискочив скорий поїзд і через хвилину помчав далі (Іван Ле).

ПІДБІГА́ТИ (наближатися швидко, бігом), НАДБІГА́ТИ, ПРИБІГА́ТИ, ПІДЛІТА́ТИ розм., ПІДСКА́КУВАТИ розм., ПРИСКА́КУВАТИ розм., НАДСКА́КУВАТИ розм. — Док.: підбі́гти, надбі́гти, прибі́гти, підлеті́ти, підско́чити, приско́чити, надско́чити. В тривозі підбігає до вікна дружина Глушака (О. Довженко); Мавка надбігає на його крик (Леся Українка); Разом схопились (старі) Та до воріт... Прибігають — Мовчки зупинились. Перед самим перелазом Дитина сповита (Т. Шевченко); Діти змахують руками і всією ватагою підлітають до Никодима ближче (І. Рябокляч); Боб хватає пляшку з вином, миттю підскакує до Марка й замахується на нього (Мирослав Ірчан); — Скільки літ, скільки зим! — гукав Колісник, прискакуючи до Рубця, і поліз цілуватися (Панас Мирний); — Зараз мені забирайся відси! — кричав запінений підмайстер, чимраз ближче надскакуючи до робітника (І. Франко).

недок. прискакувати, док. прискочити

to run up, to come running (to)