ХИЖА, ЖІ,
Хижа, жі, ж.
1) Кдѣть, чуланъ, кладовая. Вас. 195. Чуб. VII. 388. На улицю не піду і дома не всижу; хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Мет. 116. Лагодила баба хижу: то тільки кішки лазили, а то вже й собаки стали лазити. Ном. № 7580.
2) = Хата. Ідут до каждої хижі і під вікни співают. МУЕ. ІІІ. 18.
3) = Хлів. Та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку. Мил. 42. Ум. Хижка. М’ясо поставили в хижку. Ой хто мене вірно любить, той прийде у хижку. Рудч. Чп. 186.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 396.