СТЕБНІ́ВКА

СТЕБНІ́ВКА, и, ж. Різновид шва у художньому вишиванні. На Яворівщині вишивали льняною небіленою ниткою, натертою для міцності воском, по білому або сірому полотну технікою стебнівки — рівними густими смужками (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 61). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 679.