Значение слова "ДІЄСЛОВО" найдено в 19 источниках

ДІЄСЛОВО

найдено в "Літературному слововживанні"

В українській мові існують дві рівнозначні форми дієслів майбутнього часу недоконаного виду: синтетична й аналітична: а) синтетична форма утворюється приєднанням до інфінітива суфікса майбутнього часу -м-, варіантів суфіксів -у- та -є- й особових закінчень: писатиму, писатимеш, писатиме, писатимемо, писатимете, писатимуть; сподіватимуся, сподіватимешся, сподіватиметься, сподіватимемося, сподіватиметеся, сподіватимуться. На жаль, помітно, що останнім часом цю форму невиправдано ігнорують; б) аналітична форма складається з дієслова бути, яке змінюється за особами, і основного дієслова у формі інфінітива недоконаного виду: буду (будеш, буде, будемо, будете, будуть) носити (співати, сподіватися).

При творенні дієслів пасивного стану, зворотних дієслів та дієслів, що означають взаємну дію, вживається частка -ся (-сь): опрацьовуватися(сь), розвиватися(сь), роздягатися(сь), умиватися(сь), зустрічатися(сь), листуватися(сь). Ці варіанти частки використовуються паралельно, як рівнозначні – переважно для збереження милозвучності мови, щоб уникнути небажаного "якання" на зразок: "У повісті описувалося, як автор і його друг прокинулися на Місяці. Вони переселилися туди разом з будинком, де мешкали. Далі йшлося про пригоди, які могли статися тільки на Місяці".


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. сер. родулінгв.частина мови, яка означає поняття дiї або стану як процесу i має такi основнi граматичнi категорiї: часу, виду, способу, стану, особи, числаглагол сущ. муж. рода

¤ вiдмiнювання дiєслова -- спряжение глагола

¤ допомiжне дiєслово -- вспомогательный глагол



найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

Частина мови, що виражає дію або стан як процес; виконує у реченні роль присудка (т.зв. особові форми); іменні форми д. (інфінітив, дієприкметник, дієприслівник) можуть виконувати у реченні ін. функції; д. має категорії: часу, особи, виду, способу, стану; система змінюваних форм д. називається дієвідміною (кон'югацією).


найдено в "Українсько-англійському словнику"

грам.

verb

допоміжне дієслово — auxiliary verb

перехідне дієслово — transitive verb

неперехідне дієслово — intransitive verb

сильне дієслово — strong verb

слабе дієслово — weak verb


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, с.

Частина мови, яка означає поняття дії або стану як процесу і має такі основні граматичні категорії: часу, виду, способу, стану, особи, числа.

••

Безособове дієслово — дієслово, що називає дію або стан, які не можуть бути пов'язані з будь-якою особою чи предметом.



найдено в "УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)"
частина мови, що виражає дію або стан як процес; виконує у реченні роль присудка (т.зв. особові форми); іменні форми д. (інфінітив, дієприкметник, дієприслівник) можуть виконувати у реченні ін. функції; д. має категорії: часу, особи, виду, способу, стану; система змінюваних форм д. називається дієвідміною (кон'югацією).
найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-а, с. Частина мови, яка означає поняття дії або стану як процесу і має такі основні граматичні категорії: часу, виду, способу, стану, особи, числа.
Безособове дієслово — дієслово, що називає дію або стан, які не можуть бути пов'язані з будь-якою особою чи предметом.

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

дієсло́во

[д'ійеислово]

-ва, м. (на) -в'і, мн.а, -с'л'іy


найдено в "Українсько-польському словнику"

[dijesłowo]

с.

czasownik грам.


найдено в "Українсько-китайському словнику"

【中】 动词

Відмінювання дієслова 动词变位


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
дієсло́во іменник середнього роду * Але: два, три, чотири дієсло́ва
найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Дієсло́во, -ва, -ву; дієслова́, дієслі́в


найдено в "Українсько-російському словнику"
грам. глагол відмінювання дієслова — спряжение глагола
найдено в "Орфоэпическом словаре украинского языка"
{дійеисло́во} -ва, м. (на) -ві, мн. -ва́, -слі́y.
T: 22