КЛУБНИЙ

КЛУ́БНИЙ, а, е.

Прикм. до клуб¹.

Власник клубної картки щомісяця отримує знижки на улюблену продукцію або заохочувальні подарунки від мережі магазинів декоративної косметики (із журн.);

Навколо клубного столика звивався легкий тютюновий дим (із журн.);

У залі грав клубний духовий оркестр (Л. Дмитерко);

Тернівщина вмирала від захвату, коли одного вечора клубна сцена відкрилась очам красою лаштунків: і верби, й ставок, і перелаз, і зірки в небі все, як живе! (О. Гончар);

// Признач. для клубу.

Щоранку Оксана вмикає клубну музику, пританцьовує, збираючись на роботу (з газ.);

// Який відбувається в клубі.

Як сон, пригадую я клубні вечори (М. Рильський);

// Який належить клубу.

Їй подобалась кучерява чорноока вожата, яка працювала бібліотекарем у клубній бібліотеці в колгоспі. Вона завжди вміла вигадати щось цікаве (О. Донченко).

[kłubnyj]

прикм.

klubowy

Club (attr.)