ПОЖИ́ВНІСТЬ

ПОЖИ́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Якість за знач. пожи́вний 1. Високою поживністю відзначається гичка цукрових буряків (Хлібороб Укр., 8, 1964, 12); Поживністю ядро горіха не поступається тваринному маслу (Літ. Укр., 19.I 1965, 1); При пастеризації молоко зберігає свій хімічний склад, поживність (Профіл. захвор.., 1955, 91). 2. діал. Корм. Оса не має тепер поживності (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 775.