ПОХРЕ́СНИК, а, ч.
Те саме, що хреще́ник.
Я йому хрещений батько, це мій похресник (Сл. Б. Грінченка);
Тепер йому вияснилося, які-то вона [Лисичка] своїм похресникам чудернацькі назви давала! (І. Франко).
ХРЕЩЕ́НИК, ПОХРЕ́СНИК, ХРЕЩЕ́НИЙ СИН, ФІН діал. Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину (Панас Мирний); Аж тепер йому вияснилося, які-то вона своїм похресникам чудернацькі назви давала! (І. Франко).
-а, ч.
Те саме, що хрещеник.
див. хрещений