ГОРЛА́СТЕНЬКИЙ, а, е, розм.
Пестл. до горла́стий.
– Тепер у нас, тітко Василино, буде весело, – мовив Сагайдак, милуючись своїм горластеньким птаством (С. Добровольський);
Дитятко, як на те, видалося горластеньким – із самого ранку на Килининому обійсті чутно дитячі крики, сміх та зойки (із журн.).
-а, -е.
Зменш.-пестл. до горластий.