КЛІЄ́НТ, а, ч.
1. іст. У Стародавньому Римі – неповноправний громадянин, що юридично залежав від свого опікуна-патрона.
[Раб:] Ти знаєш чудо? Сей Руфін прокляв свого клієнта за гріхи – в ту ж ніч, до світа ще умер клієнт (Леся Українка);
Патронові в ухо Впустить він трохи отрути, звичайної в їхньому роді, І вже замкнулися двері, вся служба моя ні до чого, – Бо ще ніколи не важив так мало клієнт стародавній... (М. Зеров).
2. юр. Особа, що доручила ведення своєї справи адвокатові, нотаріусові і т. ін.
Тут .. клієнти [адвоката] перешкоджають Начкові в його праці (І. Франко);
Адвокат Залуцький .. був незадоволений поведінкою свого клієнта (П. Козланюк);
Підприємництво у сфері надання юридичних послуг спирається на співробітництво юристів і клієнтів на всіх стадіях консультаційного процесу (із журн.);
Компанія надає індивідуальні юридичні послуги найвищої якості й здатна задовольнити очікування клієнтів (з мови реклами).
3. Постійний відвідувач, замовник, покупець і т. ін.
Між офіціантом і клієнтом встановився щирий і дружній контакт (Л. Дмитерко);
Вони [водовози] обслуговували дальні райони міста, беручи по чотири сотики за відро від постійних клієнтів і п'ять, а то й шість – від принагідних покупців (Ірина Вільде);
Голярі .. вертілися навколо клієнтів, .. різні одеколони пропонували після голення (М. Томчаній);
В нашій фірмі усе дуже дорого, ми робимо ремонти для заможних клієнтів (Є. Кононенко);
Наше бюро з радістю сповіщає вам про гнучку систему знижок для постійних клієнтів (С. Жадан);
// Особа, організація або установа, що їх обслуговує яка-небудь кредитна, торговельна чи промислова організація.
Інвестиційний банк спеціалізується на фінансуванні інвестиційної діяльності своїх клієнтів через надання їм довгострокових кредитів (з навч. літ.);
Клієнт повинен увести реквізити своєї організації, номери банківських рахунків, інформацію про контактну особу (із журн.).
4. інформ. Апаратний або програмний компонент обчислювальної системи, який посилає запити серверу.
Сервер працює за завданнями клієнтів та управляє виконанням їхніх завдань (з наук. літ.);
Термінальні клієнти залежно від їхньої апаратної архітектури можуть не мати інтерфейсів для підключення периферійних пристроїв (з наук.-попул. літ.).
-а, ч.
1) У Стародавньому Римі – неповноправний громадянин, який юридично залежав від свого опікуна-патрона.
2) Особа, що доручила ведення своєї справи адвокатові, нотаріусові тощо.
3) Постійний відвідувач, замовник, покупець і т. ін. || Особа, організація чи установа, що їх обслуговує яка-небудь кредитна, торговельна чи промислова організація.
••
Клієнт біржі — особа, яка не є членом біржі, не зареєстрована на ній як брокер/дилер, але опосередковано виступає стороною (контрагентом) біржової угоди, або особа, що користується торговельними послугами біржі.
Клієнт депозитарію — зберігач, який користується послугами депозитарію на підставі депозитарного договору.
4) Комп'ютер, що користується послугами іншого комп'ютера, який в цьому випадку називається сервером.
[klijent]
ч.
1) interesant
2) klient
3) gość
кліє́нт
[кл'ійент]
-нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
【阳】
1) 顾客, 主顾
2) (律师的) 委任人, 当事人
Відборець, купець, покупець, замовник, відвідувач, відвідач
Client; (покупець тж.) customer
Кліє́нт, -та; кліє́нти, -тів
Klient, kunde
Klient, kund
Kunde