ЕНДОГЕНО́ТА, и, ж., біол.
Сукупність генів реципієнта при всіх формах переносу генетичного матеріалу.
Унаслідок перенесення частини генетичної інформації від однієї бактерії до іншої утворюється мерозигота – клітина, яка має власну ДНК (ендогеноту) і ділянку “чужої“ ДНК (екзогеноту) (з наук. літ.).