ПОТУ́ЖНО.
Присл. до поту́жний 1, 2.
Як рука натрапить На ту струну, що ствердла від мовчання, Шарпни струну безжалісно, потужно І брязни в неї, наче на пожежу (Леся Українка);
Холодний вітер дме в степу потужно, Гне очерет додолу, шелестить, Мов звір в байраці виє осоружно (М. Вороний);
Потужно й велично, заглушаючи голоси й шум метушні на пероні, загудів ранковий гудок на роботу (А. Головко);
В душі раба .. Вродилась мрія і запанувала Над ним, своїм творцем, потужно й міцно (Леся Українка).
Присл. до потужний 1), 2).
Поту́жно, присл.
Powerfully