КРЕМЕЗНИЙ

БУ́ЙНИЙ (який дуже розрісся — з великою кількістю гілок, високим стеблом, густим і великим листям і т. ін.), РОЗБУЯ́ЛИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ, РОЗКІ́ШНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ (звичайно про культурні рослини); МОГУ́ТНІЙ підсил., КРЕМЕ́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ЧИЙ підсил. заст., уроч. (звичайно про рослинність у збірному значенні). Серед дерев росла буйна городина (О. Копиленко); Груди роздимало від терпкого духу розбуялих трав (Н. Тихий); Навкруги — підступна тиша... Луки, гори, пишні сади, — все зелене й принишкле (О. Гончар); Блищав ставочок, неначе дзеркало, кинуте у яр серед розкішної діброви (І. Нечуй-Левицький); Серед низьких пожовклих хлібів на вузенькій смужці гривою стояло високе дорідне жито (А. Хорунжий); Біла церква серед могутньої зелені робила приємне враження (М. Коцюбинський). — Пор. гілля́стий, 2. густи́й.

КРЕМЕ́ЗНИ́Й (про людину — міцної будови тіла), КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ рідше), ЖИ́ЛАВИЙ, ВУЗЛУВА́ТИЙ розм., КОРЧУВА́ТИЙ розм.; ОГРЯ́ДНИ́Й, ДЕБЕ́ЛИЙ, ОПА́СИСТИЙ (міцний і повнотілий); ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, ПЛЕЧИ́СТИЙ (широкий у плечах); КРИЖА́СТИЙ (КРЯЖИ́СТИЙ), ОГУ́ЗКУВАТИЙ розм., ОКА́ДКУВАТИЙ (ОКА́ДЬКУВАТИЙ) розм. (широкий у крижах); ПРИСА́ДКУВАТИЙ, ПРИСА́ДИСТИЙ, ОЦУ́ПКУВАТИЙ, ОКОРЕ́НКУВАТИЙ розм., ПРИЗЕ́МКУВАТИЙ розм., ОСА́ДКУВАТИЙ розм., ОКЛЕ́ЦЬКУВАТИЙ діал., ГАМАЛИКУВА́ТИЙ діал. (невисокий, але міцної будови). Панас стояв кремезний, мов дуб, і реготав (Ю. Яновський); На поріг вибігає хазяйка ходаківської корчми, гладка і коренаста Тетяна (В. Кучер); Здавалося, був (чоловік) сильний, коренистий, грубий (І. Франко); Коляску вкотили Мелашка і дядько Захар — дебелий, жилавий санітар (А. Хижняк); Вузлуватий, широкий в плечах, трохи незграбний, з високими грудьми й дужими руками, він здається старшим від своїх літ (С. Скляренко); Оленчук ще довго сидів, схилившись на ґирлиґу, і в темряві ночі корчувата постать його непорушно темніла під навислим зоряним небозводом (О. Гончар); З себе був о. Хведор огрядний, тілистий, невисокий, але плечистий (І. Нечуй-Левицький); Жінка.. випросталася на повний зріст: висока, огрядна, дебела (О. Гончар); В коридорі поміж тонких хлопців і вертлявих дівчаток з'являється опасиста постать мордатого літнього чоловіка (П. Загребельний); Де проходив широкоплечий Мокеїч, там уже легко міг протиснутись і сухорлявий, жилавий Цимбал (О. Гончар); Федір Прохорович — середній на зріст, втоптаний, крижастий (Д. Бедзик); З хати, смачно позіхаючи, вийшов кряжистий лісник (М. Стельмах); Починало вечоріти, коли до ковалевого двору під'їхав товстий, огузкуватий вершник (І. Ле); Товстий, окадкуватий, він ледве поспішав за вертливим, як в'юн, лакеєм (Панас Мирний); Він чоловік окадькуватий собі: не високий і не низький, не тоненький і не товстий, а так собі кріпкий (Словник Б. Грінченка); Назустріч йому від колодязя з двома відрами в руках ішла огрядна присадкувата дівчина (Григорій Тютюнник); Погано пошита перкалева сукенка не укривала оцупкуватої фігури (М. Коцюбинський); На трибуну ще один іде. Невисокий, але окоренкуватий, дебелий (І. Рябокляч); Свої богослужби править (батюшка) добре, голос має густий і за треби не дуже турбується — на це більш падка приземкувата, як дуплянка, матушка (М. Стельмах); Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий (Панас Мирний); Оклецькуватий писар з якутів Зітхав, протираючи очі (П. Грабовський); Народ показний, гамаликуватий (Ганна Барвінок). — Пор. 2. товсти́й.

ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм., НАТО́ПТУВАТИЙ (НАТО́ПТУВАНИЙ) розм., ТЛУ́СТИЙ розм., М'ЯСИ́СТИЙ розм., ОПЕ́ЦЬКУВАТИЙ розм., СПРА́ВНИЙ розм., ОПО́ЛИСТИЙ діал.; ПОВНЯ́ВИЙ розм. (трохи повний); ГОДО́ВАНИЙ, ВГОДО́ВАНИЙ (УГОДО́ВАНИЙ) розм., ВІДГОДО́ВАНИЙ розм., РОЗГОДО́ВАНИЙ розм., ВИ́ПАСЕНИЙ розм., РОЗДОБРІ́ЛИЙ розм., РОЗЖИРІ́ЛИЙ, ЗАЖИ́ВНИЙ діал. (який став товстим, огрядним); РОЗПОВНІ́ЛИЙ, ПОПОВНІ́ЛИЙ (який поповнів); СИ́ТИЙ, СИ́ТНИЙ (добре вгодований); ЖИ́РНИЙ, ЗАЖИРІ́ЛИЙ (який заплив жиром); ЧЕРЕВА́ТИЙ розм., ПУЗА́ТИЙ розм., ТОВСТОПУ́ЗИЙ розм., ТЕЛЬБУХА́ТИЙ (ТЕЛЬБУХУВА́ТИЙ) розм., ТРЕМБУХА́ТИЙ діал., ТЕЛЬБА́ТИЙ діал. (який має великого живота); БОЧКУВА́ТИЙ розм., ДІЖКУВА́ТИЙ розм., БАРИЛКУВА́ТИЙ розм. (зовнішністю схожий на діжку, бочку); КАБАНКУВА́ТИЙ розм. (зовнішністю схожий на вгодованого кабана). Від натопленої груби пашіло жаром. Товстий полковник усе частіше витирав хусточкою спітніле чоло (З. Тулуб); Збиралися кардинали; Гладкі та червоні, Мов бугаї в загороду (Т. Шевченко); Нерівне світло осявало коротку, грубу фігуру з круглим ласкавим обличчям (М. Коцюбинський); Біля найближчого вікна лежав на нарах долілиць огрядний чоловік років тридцяти п'яти (З. Тулуб); На розі опасиста тітка в червоній хустці, з вигляду перекупка, продавала пізні проліски (Ю. Мушкетик); А сам сотник у кожусі, Одутлий, поганий, Коло клуні походжає (Т. Шевченко); Стара Власівна, маленька, повнотіла жінка з прозоро-блакитними і вологими очима, важко зітхала і часто крадькома плакала (Я. Гримайло); Така дівчина, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне — як панночка! (О. Стороженко); Світла шовкова кофта з тугим перехватом у талії, довга широка спідниця надавали дорідній постаті пишності, грайливості (Я. Баш); Пухка (Пазя) так, що пізнати було крізь спідничку, як дрижало її тіло за кожним рухом (Лесь Мартович); Пані вкотила, як на колесах; пухла така, ніби на дріжджах зійшла (Марко Вовчок); Серед пасажирів у купе була ще й тілиста дама (П. Панч); (Тіпка:) Перш які були з себе показні, тілесні, а тепер немов з воску зліплені... (М. Кропивницький); Увійшов дебелий чорнобривий чоловік, високий на зріст (Марко Вовчок); Це був молодий ще, але натоптаний чоловік (І. Микитенко); Двері кабінетів розчинені навстіж, низенька натоптувата прибиральниця саме вимітала з них пожмакані клапті (Ю. Мушкетик); У дверях стояв низенький, натоптуваний чоловік (Панас Мирний); Молодиця молодая, тлуста, уродлива (С. Руданський); Проти тендітної і стрункої, як береза, Ярини її сестра.. видавалася опецькуватою і неоковирною, як сніп гречаної соломи (П. Панч); Коло ліжка сидить моя мати з журботою своєю; а поодаль од ліжка Павлютиха процвітає, червоновида, ополиста, поважна (Марко Вовчок); Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить. І на апостольськім престолі Чернець годований сидить (Т. Шевченко); Вона завжди ставилася з повагою до повних, вгодованих чоловіків (Є. Гуцало); Треба тільки підгодувати непроданих бранців, бо виснажений і худорлявий невільник дешевший, ніж відгодований (З. Тулуб); На порозі з'явилась фельдшериця в білому халаті, розгодована, повновида (О. Гончар); Під глузливий смішок роздобрілого Никанора старий увійшов до кабінету й зупинився на порозі (М. Стельмах); Розжиріла дружина листоноші не спускала з Ольги маленьких ящірячих очей (Я. Галан); Начальник поліції.. має літ з 50, середнього зросту, заживний, кровистий (Леся Українка); Директор поглядом вказав на сиву розповнілу жінку (О. Гончар); Пріська була дівчина сита, добре вгодована (Б. Грінченко); Пита ситний худого: а куди ти йдеш? (Словник Б. Грінченка); Це був молодий німець, жирний і важкий (Григорій Тютюнник); Великі краплини поту зросили лоб, і мала й млява душа його заскімлила в обважнілому зажирілому тілі (О. Довженко); В нашій уяві пани та їх діти були одні кособокі, інші череваті та пикаті (Д. Бедзик); І до нас прийшли монахи, Всі побожні та пузаті (В. Самійленко); Ще ніколи піщани не зазнали такого лиха, як тоді, коли нами правила міцна рука товстопузого Потаповича (Панас Мирний); Раптом двері в хату наче бурею шарпнуло, і з сіней викотився бочкуватий чоловік (В. Речмедін); Наперед викотилась куценька, діжкувата Крихточка й експресивно з підскоком аж затанцювала перед ним (Я. Баш); — З-під воза.. вискочив барилкуватий чоловік (С. Добровольський). — Пор. креме́зний.

КРЕМЕ́ЗНИ́Й, креме́зна́, креме́зне́.

1. Міцної будови тіла (про людину); дебелий (у 1 знач.), широкоплечий.

З хати вийшов господар, кремезний просивий чоловік з короткою підстриженою шпичакуватою бородою (Б. Грінченко);

Кремезна Варвара здивовано підняла .. своє широке, землистого кольору обличчя (М. Коцюбинський);

Майор П. високий, кремезний, генерал проти нього досить миршавий (І. Багряний);

Крізь сніг означується кремезний чоловік (В. Барка);

// Гарного здоров'я; міцний, здоровий (про людину або її організм).

Його організм був .. сильний та кремезний (І. Франко);

[Галя:] Чи, не занедужав він? [Іван:] Не думаю, він чоловік ще кремезний (В. Самійленко);

– О, баба – молодець! Дуже кремезне тіло має (Д. Бузько);

// Сильний, жилавий, міцний (про руки, ноги і т. ін.).

Висока на зріст.., з кремезними ногами, .. вона [Мотря] була ніби намальована на білій стіні (І. Нечуй-Левицький);

Гаряче світло .. блищало на тоненьких золотих волосинках, якими поросли ті кремезні руки (М. Коцюбинський);

Гаряче світло грало на запеченому, бронзовому виду Олександри, обливало темні бронзові руки, блищало в тонесеньких золотих волосинках, якими поросли ті кремезні руки (С. Єфремов).

2. перен., рідко. Твердий, непіддатливий (про характер людини).

З душі так само чарівний, Але палкий та кремезний, Середній брат мій був би рад – До смерті стати в перший ряд (П. Грабовський);

– Ви хочете мене залишити? – перелякано промовила Спиридонова .. І він – кремезна людина – відчув себе зараз перед нею таким безпорадним (М. Хвильовий).

3. Високий, грубий, коренистий (про дерево); могутній.

І пеньки твої [лісу] кремезні Чагарник позакривав (Я. Щоголів);

Усміхнуться столітні кремезні дуби, зажебонять лапатим листом (С. Добровольський);

Пропливали мимо човника піщані кручі,.. кремезні дуби на луках (О. Бердник);

З обидвох сторін росли кремезні сосни (Любко Дереш).

【形】

1) 坚实的, 牟固的, 结实的

2) 强壮的, 健壮的

3) 短粗的(指树)

4) 坚强的(指性格)

Sturdy, strong, cobby, chunky, dumpy, stumpy, stocky

кремезна людина — robust (sturdy) man, chunk, dumpling