ЗАОКРУ́ГЛЮВАТИ

ЗАОКРУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАОКРУ́ГЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Надавати чому-небудь круглої, округлої форми. Шкода, що ніс має зайву гостроту, заокругли його — і хоч портрета малюй для нащадків (Стельмах, Хліб.., 1959, 292). 2. перен.Робити струнким, чітким, викінченим (звичайно вислів, виклад, твір). 3. перен. Виражати число наближено, відкидаючи або додаючи дробові цифри, одиниці і т. ін. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 235.