Значение слова "ТОНКОШКІРИЙ" найдено в 13 источниках

ТОНКОШКІРИЙ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, а, е.

1. Який має тонку шкіру або шкірку, шкуру або шкурку.

Закуски з помідорів готують з червоних стиглих плодів з круглою поверхнею, бо вони більш м'ясисті і тонкошкірі (з наук.-попул. літ.);

Ми довго плавали, ми бачили увіч Гарячі кактуси, банани тонкошкурі, Легку блакить лагун на чорнім фоні бурі І темну, як графіт, над океаном ніч (М. Рильський);

Підмазана, тонкошкура жіночка, її голос, яким говоряться банальні, незначущі слова, на якийсь час заволоділи мозком, затиснули серце (Іван Ле).

2. перен. Слабий, легко вразливий, надто чутливий.

– Тонкошкірий ти, Тарасе, інтелігент. Покритикували, а він і з лиця змінився (Ю. Збанацький);

– Чи я схожий на .. тонкошкірого дженджика, який валяється на траві і їздить через день до лісу, щоб послухати пташиного співу! (П. Загребельний).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ) (який легко піддається зовнішнім подразненням, впливам), ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУ́ЛИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ. Його думки швидше мінялись і щоразу мінявся і настрій, як це буває у вразливої і м'якої натури (О. Донченко); Запаси їжі й води виходять, люди відчувають злість і стають уразливі. Їх дратує кожна дрібниця (Ю. Яновський); У трупі були талановиті актори, до яких Замичківський потягнувся всією сприйнятливою душею (з журналу).